Як почалась твоя історія з «Авророю»?
Все почалось з того, що мій товариш Вадим вже працював у компанії і періодично розповідав про роботу: що є склад, що вони там комплектують товар, пакують, щось відвантажують. Я тоді не до кінця розумів, як це все працює, але сама ідея мені запам’яталась.
На той момент я був студентом і якраз шукав роботу - це був лютий, початок березня. І в якийсь момент я запитав у нього: «Слухай, а що там у вас по роботі?» Він відповів дуже просто: «Давай до нас».
Я ще трохи повідкладав це рішення, але потім подумав: чому б не спробувати? Пішов - і так почалась моя історія в Аврорі.
На якій позиції ти починав свій шлях в «Аврорі»?
Я починав як укладальник-пакувальник у зоні комплектації замовлень. І, чесно кажучи, це був період, коли сам склад ще був на етапі становлення.
Ремонт не був повністю завершений, багато процесів тільки вибудовувались. Зона приймання товару і зона комплектації фактично знаходились поруч — усе було більш «змішаним», ніж зараз.
На той момент ми обслуговували приблизно 200 торгових точок, і для тих умов це був досить великий обсяг роботи.
Пам’ятаю своє внутрішнє відчуття тоді: потрібно просто включитись і працювати. Було навіть трохи хвилювання — чи справлюсь я, чи ні. Але я для себе вирішив, що буду старатись і доводити, що можу.
Ти поєднував роботу з навчанням. Як тобі це вдавалося?
Компанія тоді зробила окрему зміну для студентів і людей, яким потрібен більш гнучкий формат - і я якраз потрапив туди.
Графік був, чесно кажучи, не з легких: три дні денні зміни, три нічні і потім два вихідних. Але при цьому була стабільність, і для мене це було важливо. Плюс, наприклад, у нічні зміни нам організовували розвозку - корпоративне таксі, яке довозило додому. Для студента це реально був великий плюс.
Тому, якщо підсумувати, це був не найпростіший період, але він був комфортним у своєму форматі і дозволяв поєднувати роботу з навчанням.
Як далі розвивався твій кар’єрних шлях в «Аврорі»?
Десь через два місяці роботи я зрозумів, що хочу спробувати себе в чомусь більшому, ніж просто виконання операційних задач. Тому подався на позицію помічника керівника - і мене взяли. Це був перший серйозний крок у розвитку. Змінились задачі, з’явилось більше відповідальності, більше комунікації з людьми і суміжними процесами.
Також почалось навчання - я пам’ятаю свої перші тренінги для керівників, які проводила Катя Колубай. Вони тривали кілька днів і були досить інтенсивними. Саме тоді з’явилось відчуття, що ти вже дивишся на роботу не тільки як виконавець, а як людина, яка розуміє процес ширше і впливає на нього.
Чи пам’ятаєш, якою була «Аврора» на початку?
Так, і різниця з тим, що є зараз, відчувається дуже сильно 😊
Тоді «Аврора» вже була помітною в Полтаві - було багато магазинів, і я сам як студент часто заходив туди купити щось просте: зошити, ручки, якісь дрібниці. Але це ще не була така масштабна і системна компанія, як зараз. Багато процесів тільки формувались, команда росла, усе розвивалось досить динамічно.
І вже коли потрапляєш всередину, починаєш бачити цю «кухню» - це зовсім інше сприйняття компанії.
Що сьогодні викликає у тебе найбільшу гордість за компанію?
Якщо говорити про сьогодні, то для мене найбільша гордість - це соціальна відповідальність компанії.
Я мав можливість бути присутнім на передачах допомоги як представник «Аврори». І це дуже сильне відчуття, коли тобі дякують люди, але ти розумієш, що це не твоя особиста заслуга - це робота великої системи, компанії.
І важливо, що багато речей робиться без зайвого розголосу. Тобто обсяг допомоги насправді більший, ніж те, що видно назовні.
Окремо для мене важлива підтримка працівників. Наприклад, мій брат - військовий, його мобілізували, і компанія допомагає в таких ситуаціях. І це не поодинокий випадок - це системний підхід.
Як компанія проявила себе для тебе у складні періоди?
Я працював і в період ковіду, і на момент початку повномасштабної війни. Тоді, чесно кажучи, ніхто до кінця не розумів, що робити далі. Було багато невизначеності і тривоги.
Але в мене всередині було чітке відчуття: все буде добре, тому що «Аврора» є і вона не зупиняється.
І це відчуття стабільності в кризові моменти - воно дуже цінне.
Що для тебе «Аврора»?
Це набагато більше, ніж просто робота. Тут і професійний розвиток, і досвід, і розуміння процесів.
Але водночас — це люди, з якими ти проходиш цей шлях, друзі, емоції та спільні історії. Це можливості, які відкриваються завдяки роботі: подорожі, нові знайомства, нові горизонти.
Фактично, це не лише про роботу — це про значну частину життя.
Що б ти порадив тим, хто хоче працювати в «Аврорі»?
Я б порадив не боятись пробувати. Бо я сам на початку не до кінця розумів, куди йду і що мене чекає. Але якщо є бажання працювати і розвиватись - тут точно є можливості.
Головне - не відкладати і не сумніватись занадто довго, а просто зробити цей перший крок.
Продовж речення: «Аврора» для мене це...?
...для мене це вже майже чверть життя.
І це був дуже різний період: драйвовий, емоційний, іноді складний, іноді навпаки легкий. Були моменти, коли було страшно - той самий ковід або початок війни. Але якщо підсумувати, то Аврора — це те, що весь цей час було поруч.
