Кар'єрний шлях Катерини Кислої, керівниці відділу обробки замовлень ЗЕД

Кар'єрний шлях Катерини Кислої в Аврорі розпочався більше 8 років тому з продавчині в одному з магазинів мережі, і триває досі. Катерина не сиділа на місці, постійно прагнула розвитку й рухалась вперед. Її власний шлях був сповнений різноманітних, цікавих, незвичайних, а досить часто й веселих пригод. Додамо трохи спойлерів, аби заволодіти вашою увагою – одного разу Катерина провела співбесіду своєму майбутньому керівнику. Читайте, як це було...

Як почався твій шлях з Авророю?

Наприкінці листопада 2015 я шукала роботу й раптом згадала, що бачила оголошення на магазині Аврора про те, що їм потрібен співробітник. Я зайшла в той магазин, а на місці якраз була ТМ. Ми поспілкувались і вже 1 грудня я вийшла на стажування. З того дня я більше з Авророю не розлучалась 

Що спонукало рухатись кар’єрними сходинками?

Мені не сиділося на місці. Працюючи на магазині, я постійно продивлялась вакансії, які відкривались. Десь на 2й місяць роботи я спіймала себе на думці, що хочу більшого. Спочатку побачила вакансію мерчендайзера, але тоді була зима, на вулиці слизько, я впала й кілька тижнів пролежала в лікарні. Звісно, що за той час уже взяли нового співробітника. Я повернулась у магазин, але тут побачила вакансію диспетчера в IT і це був, наче неочікуваний поворот долі, тож я подала резюме.
У той самий час на мій магазин також набирали співробітників. Одного дня прийшов хлопець і говорить: «я на співбесіду». Ну я і почала з ним проводити співбесіду, розповідати про магазин... А виявилось, що це мій майбутній керівник в IT, який прийшов проводити співбесіду мені 

Що спонукало рухатись кар’єрними сходинками?

Мені не сиділося на місці. Працюючи на магазині, я постійно продивлялась вакансії, які відкривались. Десь на 2й місяць роботи я спіймала себе на думці, що хочу більшого. Спочатку побачила вакансію мерчендайзера, але тоді була зима, на вулиці слизько, я впала й кілька тижнів пролежала в лікарні. Звісно, що за той час уже взяли нового співробітника. Я повернулась у магазин, але тут побачила вакансію диспетчера в IT і це був, наче неочікуваний поворот долі, тож я подала резюме.
У той самий час на мій магазин також набирали співробітників. Одного дня прийшов хлопець і говорить: «я на співбесіду». Ну я і почала з ним проводити співбесіду, розповідати про магазин... А виявилось, що це мій майбутній керівник в IT, який прийшов проводити співбесіду мені .

Не бачу себе в жодному іншому відділі. Я знайшла СВОЄ!

З якими труднощами на кар’єрному шляху ти зіштовхувалась?

 

Не сказала б, що зустрічалась з якимось труднощами… Єдине, був момент, коли я вигоріла. Пам’ятаю, як стояла на зупинці та думала, що буду звільнятися… А тут раптом повз мене проїхала машина із величезним лого Аврори, і думаю собі: «ну куди я піду? як без моєї Аврори?))»

Так я і зрозуміла, якщо я хочу змін та зросту, то буду рухатись всередині компанії. Тож я пішла в HR і сказала, що мені потрібна вакансія спеціально для мене. Мені повідомили, що шукають асистента до керівниці відділу ЗЕД.

А я пам’ятаю, як ще в 2016 році на корпоративі я вперше побачила Ірину та подумала, що це надзвичайно сильна жінка, просто еталон. Я дуже добре й детально пам’ятаю ту зустріч та яке враження вона справила на мене. Хто б знав тоді, що доля подарує мені шанс працювати з нею разом не один рік.

І все, Іра провела зі мною співбесіду. Оскільки вона була в Китаї, то це було через скайп. До речі, мені щастить на цікаві співбесіди. Спершу я провела її керівнику ІТ сама, а цього разу керівниця попросила розказати їй вірша   Все вийшло й так почалося моє життя у ЗЕД.

Щоб ти могла порадити тим, хто хоче рости в Аврорі?

 

Не бійтеся! Не зациклюйтеся на своїх недоліках і поразках. Мотивуйте самі себе, розвивайтесь і рухайтеся туди, куди вам хочеться. Буває важко, часом дуже важко. Але вихід із зони комфорту – це класно та круто, адже постійно поповнюється ваш багаж знань, а ви розвивається. Я пішла у ЗЕД без освіти та досвіду, а стартова зарплатня була вдвічі менша, ніж попередня. Та я зробила правильний вибір, і з часом тільки переконалася в цьому.

Продовж речення: для мене Аврора – це…

 

Сім’я. Це великий здобуток мого життя. Аврора дала мені дуже багато: і людей, і емоцій, і подій, і почуттів, і фідбеків. Ми бігали, разом відпочивали, проводили свій вільний час. Ми жили.


Погодьтесь, це була дуже мотивуюча історія. Приклад того, що варто ніколи й нічого не боятися. Надихайтесь і чекайте на нові історії наших аврорівців 🤓