Кар'єрний шлях Євгена Голеги, координатора з навчання

Євген почав свій шлях в компанії в  2012 році, та завдяки своїм прагненням та любові до викликів, має цікаву роботу та колектив який не соромлячись називає-сім'я.

Як ти почав свій шлях з Авророю? 

Я закінчив школу і потрібна була робота на літо. Але у 2012 знайти роботу без досвіду було майже не реально. Я пішов у центр зайнятості і мені запропонували роботу промоутером в Аврорі – я навіть не уявляв що це за робота і що за магазин, але пішов. І так сталось, що робота «на літо» триває вже більше 10 років.

Що спонукало рухатись далі по кар’єрним сходам? 

Коли я був промоутером, дівчата з магазину навчили мене сидіти за касою. Тільки відчув, що стомився від цієї роботи, подав ТМ своє резюме на продавця магазину. Так само було і з посадою адміна, ТМ.  

З якими труднощами ти зіштовхнувся на своєму кар’єрному шляху? 

Я, мабуть, щасливчик: тільки я починав розуміти, що переростаю своє місце роботи і хочу чогось більшого – з’являлась вакансія, на яку мені хотілось піти, - я пробував і мене брали. Тому не скажу, що мене спіткали якісь особливі труднощі. Єдине – мені важко було на посадах, де я був без колективу, один. Там я не затримувався надовго. 

Ти вже 7 років працюєш у відділі навчання, чи є зараз думки про перехід на іншу посаду? 

Чесно? Ні. Мені подобається моя робота, постійно маю якісь цікаві виклики, обожнюю нашу команду. Мені важливо відчувати себе потрібним. На посаді координатора з навчання я потрібен усім і щодня. 

Що ти можеш порадити тим, хто хоче розвиватись в Аврорі? 

Я не знаю іншої такої компанії, яка настільки створює умови для росту і розвитку: тобі компенсують зовнішнє навчання, допомагають знайти потрібні курси, навчають безкоштовно у внутрішньому НЦ, спортивні активності, благодійні ініціативи,... Було б бажання! Тобі створюють всі умови, щоб ти почував себе добре і вже від тебе залежить, чи скористаєшся ти цими можливостями. 

Продовж речення: Аврора для мене -це… 

Як би зараз банально не звучало – це велика сім’я! Ну от чесно! Ти не на роботу ходиш, а у свій другий дім – я кайфую від цього. Це щось своє, рідненьке.