Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів

Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів

Як почалась твоя історія з «Авророю»?

Із розповідей знайомого! У 2021 році я працював у Польщі, а він уже був Аврорівцем і кликав: «Давай до нас, тут круто». Вирішив спробувати, пройшов співбесіду й став приймальником вантажу в Полтаві.

Працював, знайомився з логістикою, і чим далі, тим більше подобалося те, що я роблю. Майже за рік уже думав: а що далі? Може, спробувати себе супервайзером? Саме в той час я дізнався, що у Вінниці будується новий склад «Аврори». Думаю: «О, прикольно було б туди потрапити. Новий склад, нові знайомства, усе нове, усе цікаво».

На початку робота полягала в тому, щоб приймати контейнери. Хто перший? Я! Тоді зібралась невеличка команда, і ми поїхали. Це все відбувалось перед початком повномасштабного вторгнення, склад ще облаштовували. Після тієї поїздки повернувся до Полтави, а згодом знову запросили у Вінницю — навчати нових колег. І я знову одним із перших: «Їду!». Місто вже сподобалося. Хотів залишитися й подивитися, що ще можу там спробувати.

Приблизно за місяць з’явилася можливість стати супервайзером на прийманні. Процеси тоді ще налагоджували, і тут став у пригоді мій досвід приймання та відвантаження в Полтаві. Пропонував знайомі рішення й ділився попереднім досвідом.

Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів
Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів

А коли захотілося наступного кроку?

Десь за дев’ять місяців супервайзером. Уже цікаво було спробувати більше, тож коли мій керівник Максим переходив на іншу посаду, я подався на керівника зміни. Пройшов співбесіду — мене обрали!

Тут уже інші відчуття: до тебе приходить не 5–7 людей, а вся зміна, у кожного своє питання. Треба розібратися, допомогти, подумати, як зробити краще. Мене це захоплювало. Хотілося, щоб і команда відчувала: ми можемо більше. Разом шукали, що покращити, готувалися до нових завдань. Подобалося бачити, як у нас виходить.

Що спонукало знову змінити місто?

Мені подобається нове. Коли ще не знаєш усього, але дуже хочеш розібратися. У Вінниці я пропрацював приблизно два роки, а тут випадає можливість побачити запуск від самого початку нового розподільчого центру. Настільки з нуля, що ще розмітку роблять і стелажі ставлять!

Плюсом до цього було те, що я обрав пікінг — напрямок, у якому ще не працював. Думок було багато: «Зможу? Не зможу?». Але ж хотілося вирости й навчитися. Тож вирішив їхати.

Як це — запускати все з нуля?

Спочатку трохи губишся: людей потрібно зібрати, роботу запустити — із чого починати? Не все вдавалося одразу. Радився, експериментував, пробував знайти підхід до кожного в команді.

А приблизно за пів року озирнувся: так ось же, вийшло! Те, що хотів запустити з нуля, уже працює. І люди, які прийшли ще на запуск, залишилися з нами й працюють досі. Оце для мене результат — бачити поруч команду, з якою все починали.

Потім відкрилася посада керівника цеху комплектації замовлень. І знову мене зацікавило. Подав резюме, пройшов співбесіду — обрали. Радію й водночас думаю: «А як я тепер усім цим керуватиму?» Знадобився час, щоб розібратися. І знову це відчуття: сумнівався, але впорався. Добре, що спробував!

Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів
Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів

Що допомагає тобі в роботі з командою?

Навчання. Я навіть казав, що в Аврорі навчився більше, ніж у школі. Особливо про людей: як підтримати, підібрати слова, допомогти повірити у свої сили.

Якщо бачу, що колега чимось стурбований, підходжу: «Що сталося? Може, я чимось допоможу?» Іноді людині просто треба виговоритися. Мені важливо, що команда відкрита зі мною, що можна прийти й поговорити.

Та й самому є до кого звернутися. Мій старший брат завжди підтримував мене в кар’єрі. Перед новою посадою телефонував йому, ділився сумнівами. Він вірив у мене, нагадував, із чим я вже впорався. Після таких розмов і самому ставало легше наважитися. Сім’я, друзі, колеги — із ними й зміни проходити простіше.

 

Що порадиш колегам, які теж хочуть розвиватися?

Пробувати те, що цікаво. Я саме в роботі приймальником зрозумів, що хочу зростати в логістиці. А далі допомагали бажання вчитися й готовність брати відповідальність. Можливості є — варто їх лише побачити.

Навіть відрядження до колег може багато дати: побачиш, як вони працюють, поділишся своїм досвідом, разом щось придумаєте. Аврора зростає, постійно з’являється щось нове. І мені цікаво зростати разом із нею.

Чи пройшов би ти цей кар’єрний шлях знову?

Так, пройшов би! Логістика мене захопила, а переїзди дали цікавий досвід. Я навіть жартував, що як гастролер: десь новий склад — і я вже хочу туди!

 

Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів
Кар'єрний шлях Івана Веприка, керівника цеху комплектації замовлень Розподільчого центру м.Львів

Що для тебе «Аврора» сьогодні?

Для мене Аврора — це корабель, який постійно розбудовується, зростає й пливе далі. Заходить у різні міста, і до нього долучаються нові люди — команда стає більшою.

Завдяки Аврорі я познайомився з колегами з різних міст, із кимось ми вже стали друзями. Хто б міг подумати, що колись знатиму всіх цих людей? Аврора нас об’єднала. Тут можна як самому, так і в межах компанії розвиватися. Головне — бажання!